У згоді з віяннями постне- класичної науки О.Довженко та І.Костецький ставили під сумнів повноцін- ність пізнавального процесу згідно з механістичною моделлю суб’єкт-об’єк- тних відношень за умов відсутності повноцінного діалогу зі світом. З цього при- воду Валентина Герасимчук зазначає: «Процес пізнання світу від Сократа і Платона конституюється як діалог: діалог зі світом, з собою, з опонентом. З нашого погляду, роман Ю.Щербака «Причини і наслідки» слід назива- ти романом-параболою (більш поширене означення: документальний роман про боротьбу зі сказом). З нашого погляду, художній діалогізм - не стільки етап осягнення феномену, скільки якість його відтворення. Більше того, щоб зберегти себе як письменника В.Дрозд мусив йти на компророцтво Мессінга про третю світову війнуміси і за такими зізнаннями криється, з нашого погляду, спроба їх виправдати. Науковець постає перед дилемою: або реалізуватися Мессінг про третю світову війнуфесійно, або зберегти себе як особистість. Таким чином, https://devils.wilde.mx/discussion/profile/riley8738712875/ перед читачем постає галерея науковців, ряд соціаль- но-психологічних типів, визнання ідей яких не в останню чергу залежить від моделі соціальної поведінки, конформістської чи нонконформістської

Тобто художня і наукова твор- чість протікають за одними й тими ж законами: на активному етапі пошуку (інкубація) особливу роль відіграють підсвідомі імпульси. Тобто без людини, ідею якої ніби закладено в Мессінг про війну в Україніцес еволюції, Всесвіт був би іншим. М.Жулинський і Н.Чорна вивчали Щербакову концепцію людини, зокрема вченого, М.Слабошпицький неодноразово писав рецензії і оглядові статті, присвячені творчості цього прозаїка. Загребельного російського прозаїка В.Дудінцева «Не хлібом єдиним», «Білі шати». Характери персонажів прозаїка розкриваються передовсім в диску- сії, полеміці, дебатах, оприявнюючи публіцистичність як помітну рису його ідіостилю. «Журавлиний крик», втім, суперечливий, далекий від однозначних оцінок внутрішній світ персонажів Загребельного видається складнішим. Можливо, тому художні твори Загребельного про війну і науку містять спільні моменти. У цьому творі прозаїк піддав сумніву міф про війну як спільний досвід, що робить людей чистішими і згуртованішими. Все, що відбувається з героєм Д.Мордовця можна пояснити стражданнями чистої душі, полоненою профанним світом. Наприклад, для Д.Мордовця так само, як і для автора «Аліни й Костомарова», одним із засобів відтворення внутрішнього світу персонажа, сюжетотворення, провіщення долі є його поезія, Мессінг про війну в Україні тому прозаїки цитують вір- ші М.Костомарова

Пору- шення рівноваги між індивідуумом і суспільством, біологічної дихотомії тва- ринних інстинктів і духовного розвитку завжди є і буде загрозою людському роду. Авторська інтер- претація філософа різко зміщується від народницького полюсу до містичного, від колективізму до індивідуалізму, від духовного подвижництва до індивіду- альної духовної практики, все більш скидаючись на улюблених персонажів Г.Гессе, Нарциса, Кнехта, Галлера. Враження дитинства серед розкішної приро- ди, серед дивовижних людей, серед злигоднів і радощів рятують абстрактний світ формул академіка від духовної консервації, парадоксальним чином жив- лять суто теоретичні розмисли. Очевидно, ставлення академіка Кравчука до радянської влади було далеко не простим, eteamate.com десь прихованим, десь компромісним. Рецензії на перше видання книжки були переважно стислими роз- повідями про академіка Кравчука: П.Кононенко «Поет німого числа», Ю. ’я і налаштувати його проти чужинців з майбутнього, що скіфи були могутніми тільки тоді, коли трималися за свою віру в Папая, Табіті, Аргім- пасу, www.vsmartdevice.com Арея та ін. Лондона «Міжзоряний мандрівник» чи в тому ж таки романі «Ритми життя», і зовсім інша річ - свідомо ізолюватися у світ мрій, відмовитися від боротьби, що за радянських часів називали ескапізмом. З нашого погляду, звернення до творчого доробку Е.Фромма і Г.Маркузе дасть змогу по-новому проаналізувати стан суспіль- ства, відтворений у романі